1375-1650 CE
З 1375 до 1650 року н. е. вірмени вдосконалили мистецтво виживання без суверенітету — Кілікія впала, їхня батьківщина поділена між османами й Сефевідами, вони розсіялися як купці від Амстердама до Маніли, їхні торговельні мережі охоплювали континенти, поки їхні села горіли. Шах Аббас депортував тисячі до ісфаганської Нової Джульфи; інші знайшли притулок у венеційських монастирях. Нація без держави зберігала свою абетку, свою віру й свої спогади у вигнанні.